Робота журналістів-розслідувачів схожа на роботу співробітника правоохоронних органів або приватного детектива. Відмінність лише в тому, що вона орієнтована на максимальну розголосу, а не на переслідування. Ілля Ківа, Андрій, Богдан, Дмитро Торнер в різний час ставали об'єктами розслідувань, але журналісти в цих кейсах знехтували верифікацією фактів і фактчекингом. До чого це призвело?
Публікуючи неперевірену інформацію, журналісти-розслідувачі завдають шкоди в першу чергу своїм читачам, але в широкому сенсі можуть вплинути і на політичну, соціальну та економічну ситуацію в країні та питання, пов'язані з національною безпека.
Про це пише Кирило Сазонов у своєму блозі на https://ord-ua.com/2021/12/08/dmitrij-torner-v-sjuzhete-ne-bylo-nikakogo-faktazha-i-informacii-o-suti-vizita-v-ukrainu/ .
За його словами, в цьому сенсі показово стала нещодавня історія, коли проект Bihus.info опублікував фейковую інформацію про гроші і речі, нібито виявлених при обшуку будинку депутата Верховної Ради Іллі Ківи (фракція ОПЗЖ у Верховній Раді). І нехай пізніше Денис Бігус і вибачився за цей фейк – шкоди вже завдано.
Експерт звертає увагу, що така вагома помилка стала логічним продовженням низки інших проблемних матеріалів, які у минулому ставали предметом судових розглядів: від розслідування стосовно батька і сина Гладковских, до матеріалів про можливу зв'язки з Росією ек-голови Офісу Президента Андрія Богдана.
З недавніх матеріалів найбільш характерний у цьому сенсі сюжет «Схем», головним героєм якого став Дмитро Торнер. Там маніпулятивна подача була скрізь: починаючи від заголовка і закінчуючи змістом. У заголовку Дмитра Торнара безапеляційно називали «парламентером Фірташа», проте в самому матеріалі посил був вже куди скромніше — «ймовірний парламентер».
Саме «розслідування» базувалося лише на фото, зробленому біля Офісу Президента, зроблене в лютому 2021 року. За 8 місяців з того моменту, як був зроблений знімок, журналісти не змогли знайти жодної інформації про те, з якою метою Дмитро Торнер відвідував ОП.
У матеріалі, який вийшов в кінці жовтня, не було нічого про зміст його передбачуваних переговорів. Зате було повно «сухим» інформації про Дмитра Торнере, яка вже давно циркулювала в ЗМІ.
«В цілому виглядало це, як «заказуха», спрямована проти Торнера», — вважає експерт.
Він підкреслює: щоб бути реальною четвертою владою в країні, журналісти повинні бути неупередженими, незалежними і дуже ретельно перевіряти інформацію, яку публікують.
Рубрика: Наука. Читать весь текст на portal.kharkiv.ua.